Для Вас, батьки



Способи похвали дитини без слова «приголомшливо» (дивитися тут)




Сто нестандартних завдань для вашої дитини

Проект «Розвиток дитини» пропонує батькам, вихователям та вчителям сто нестандартних практичних завдань, що допоможуть зацікавити дітей навчанням, залучити їх до пізнання навколишнього світу, розвинути свої унікальні якості.
Виконання таких завдань сприятиме формуванню у дітей позитивного ставлення до занять у школі або дитячому садочку, розширюватиме світогляд, додаватиме впевненості у собі та своїх освітніх можливостях.  Дивитися тут




  
Дитина і соціальні мережі. Поради батьками
Сучасний світ вже неможливо уявити без інтернету, знайомство з всесвітньою мережею у багатьох починається з досить раннього віку. Найпопулярніше захоплення на сьогоднішній день - соціальні мережі. Практично всі молоді люди, діти, їхні батьки і навіть бабусі й дідусі мають свої сторінки в тій чи іншій соціальній мережі. 

Діти і соціальні мережі: плюси та мінуси
Не володіти комп'ютерною грамотою в наш час, - все одно, що в минулому столітті не вміти читати. У сучасному світі інтернет пропонує безмежні можливості для творчого розвитку. Величезна кількість розвиваючих ігор, навчальних програм, за допомогою яких можна навчитися малювати, знімати і монтувати кіно, вивчити іноземну мову, прочитати будь-яку книжку, послухати музику відвідати будь-який музей, в інтернеті можна отримати відповіді практично на всі питання. Можна спілкуватися з друзями з інших міст і країн і знаходити нових за інтересами. Соціальні мережі допомагають знайомитися, знаходити друзів, обговорювати новини і події. 

10 кроків, щоб стати кращими батьками.

Діти і телебачення.

Як навчити дитину слухати з першого разу?

Як організувати дитину вранці?

Як уникнути помилок, працюючи з дитиною над виконанням домашніх завдань?

П'ять дієвих способів захопити дитину читанням.

Ефективні способи захопити дитину читанням.

Якщо дитина не хоче робити уроки.

Як покращити успішність дитини?

Які звернення дитина краще чує?

Позитивне виховання - ключ до здоров'я.

Десять звичок, притаманних хорошим батькам.

Чого батьки не повинні казати своїм дітям.

Базові навички безпеки для наших малюків.

Активне слухання - ключ до виховання.

Помилки виховання у дуже дбайливих батьків.

Як гарантувати безпеку дітей в Інтернеті?

Цікаві способи розвитку уяви дитини.

Чи варто змушувати дітей вчитись під час канікул?

ТОП - 30 порад батькам школярів молодших класів.   

 Як мотивувати дитину до навчання після канікул


Зовсім скоро пролунає шкільний дзвінок, але чи готова ваша дитина до наступного навчального року з контрольними роботами, творами, іспитами? Після довгого, неквапливого літа деякі діти потребують додаткового стимулу, щоб знову захотіти піти до школи, передчуваючи щось нове і цікаве. Ви можете заохотити дитину і зробити це у цікавій формі! Скористайтеся наступними десятьма мотиваційними порадами щодо навчання учнів, і ви неодмінно надихнете дитину на нові звершення.



Шановні батьки! Відвідайте сайт, де багато корисної для вас інформації 
"Osvita.ua. Розвиток дитини"
















ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ОСВІТУ




ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ОСВІТУ



Освіта -  основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.
Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору,
збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.
Освіта в Україні грунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.

Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини

1. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:
  • постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
  • поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім'ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;
  • виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;
  • сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
  • виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.
4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків, захищає права сім'ї.
 
Стаття 60. Права батьків

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:
  • вибирати навчальний заклад для неповнолітніх дітей;
  • обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування навчальних закладів;
  • звертатися до державних органів управління освітою з питань навчання, виховання дітей;
  • захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей.

ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ЗАГАЛЬНУ СЕРЕДНЮ ОСВІТУ
 Розділ X. УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ.
1. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:
  • вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей;
  • приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу;
  • обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування загальноосвітніх навчальних закладів;
  • звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей;
  • захищати законні інтереси дітей.
  2. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані:
  • забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;
  • постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
  • поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до сім'ї, старших за віком, державної і рідної мови, до народних традицій і звичаїв;
  • виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей Українського народу, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до України.
3. У разі, якщо батьки або особи, які їх замінюють, всупереч висновку відповідної психолого-медико-педагогічної консультації відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату), навчання дитини проводиться за індивідуальною формою.

Розділ X. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Стаття 47. Відповідальність за порушення законодавства про загальну середню освіту
  1. Посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства про загальну середню освіту, несуть відповідальність у порядку, встановленому законами України.
  2. Шкода, заподіяна учнями (вихованцями) загальноосвітньому навчальному закладу, відшкодовується відповідно до законодавства України.
  3. Злісне ухилення батьків від виконання обов'язків щодо здобуття їх неповнолітніми дітьми повної загальної середньої освіти може бути підставою для позбавлення їх батьківських прав.




Азбука для батьків

 А- азбуку виховання повинні знати всі батьки.

Б- будьте при дітях витриманими у своїх вчинках.

В- вас запитують-уважно вислухайте і дайте відповідь.

Г- говоріть із дитиною у зрозумілій для неї формі.

Д- дайте можливість дитині виявити самостійність.

Є- єдність між вихователями, класними керівниками, усіма педагогами та членами сім'ї-запорука успішного виховання.

Ж- життя дитини має бути заповнене посильною працею, грою.

З- знайте:основи виховання закладаються з раннього віку.

І- ігри для дитини-запорука здоров'я і нормального фізичного розвитку.

К- корисно знати: любов до дитини має бути поміркованою.

Л- лялька і м'яч-улюблені іграшки дітей.

М- мама і мир - найдорожче для дітей.

Н- ніколи не говоріть дітям неправду.


О- одяг дітей має бути охайним.

П- прагніть поводитись із дітьми завжди справедливо.

Р- розмовляйте з дітьми часто, співайте разом.

С- слідкуйте за своєю поведінкою, бо діти наслідують нас.

Т- трудитись навчайте дітей з раннього віку.

У- успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в сім'ї.

Ф- фізична культура для дитини має стати улюбленим уроком.

Х- хай дитина завжди відчуває інтерес до себе.

Ц- цілеспрямованість у вихованні допоможе досягти значних успіхів.

Ч- частіше бувайте з дитиною на лоні природи, вона- перший вчитель вашої дитини.

Ш- шум - ворог здоров'я дитини.
Щ- щастя і радість у ваших руках.
Я-якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, справедливою, доброю, чесною, ставилась до всіх із любов'ю, то намагайтеся дотримуватись усіх цих порад самі.

  
                               Азбука виховання

Поради батькам 
> Інколи діти сприймають всі шкільні неприємності дуже близько до серця.


> Всі знають, що читати лежачи погано, від цього псується зір. В крайньому випадку дозвольте дітям читати, сидячи в ліжку.

> Чи знаєте ви про режим Сухомлинського? Вдень і ввечері уроків не робити, а вставати в п'ять годин і займатися зранку. Деяким дітям це дуже подобається.

> Уважно стежте: чи не надаєте ви уваги і ласки одній дитині більше, ніж іншій. Діти украй педантичні в питаннях справедливості.

> Пам'ятайте, в маленьких дітей ще не розвинене почуття гумору. Ви пожартували, а дитя образилося. Ось випадок, коли не варто експериментувати. Почуття гумору прийде з часом.

> Діти пробують палити в 10-11 років. Це кращий час бесіди про шкоду тютюну. Покажіть синові, як ви засмучені. Не загрожуйте покаранням - цим ви зробите куріння привабливим героїчним вчинком. Розкажіть, як вмирають люди від раку легень.

> Пригадайте, чи давно ви чули дитячий сміх у вашому будинку? Чим частіше сміються діти, тим краще йде виховання.

> У людському житті є два піки ведення щоденників: 15 і 32 роки. Поважайте підлітка, який веде щоденник. Якщо ви увійшли до кімнати і бачите, що дочка або син щось пише, залиште дитину, ні про що не запитуйте.

> Щоб підліток не палив, поклопочіться про його спортивні заняття. Чи є у нього футбольний м'яч, велосипед, тенісна ракетка? Підлітки-спортсмени зазвичай не палять.

> Умійте, подумавши, відмовитися від будь-якої поради, у тому числі і від порад "Батьківської газети".



Ми не господарі життя своїх дітей. Ми не можемо знати їх долі. Ми не до кінця знаємо, що добре, а що погано для їх майбутнього. Тому будемо обережними у всіх вирішеннях, які можуть вплинути на шлях дитини.



                                                 «Виховання школярів» № 8, 2001




Дитячі заповіді для мам, тат, бабусь та дідусів

1.     Дорогі  батьки, пам’ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь-ласка, мистецтва бути людиною.


2.     У моїх очах світ має інакший вигляд, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені, що, коли й чому кожен із нас повинен робити.


3.     Мої ручки ще маленькі - не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу або кидаю м'яча.


4.     Мої почуття ще недозрілі - прошу, будьте чутливими до моїх потреб. Не нарікайте на мене цілий день.


5.     Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте й оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки.


6.     Дайте мені трохи самостійності, дозвольте помилятися, щоб я на помилках вчився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.

7.     Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з вашими очікуваннями.


8.     Я вчуся у вас всього: слів, інтонацій голосу, манери рухатися. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв'язок між поколіннями. Тому навчіть мене, будь-ласка, кращого. Пам’ятайте, що ми разом невипадково,  ми маємо допомагати один одному в цьому безмежному світі. 




Гердерне виховання (читати тут)

Золоті заповіді батькам
Шановні батьки! Давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами пе­дагогіки, психології, права, якщо насправді любимо своїх дітей і бажаємо їм щастя. Ці рекомендації допоможуть вам швидше набути батькі­вської мудрості.

 1. Дітей вчить те, що їх оточує.
2. Якщо дитину часто критикують – вона вчиться засуджувати.
3. Якщо дитину часто хвалять – вона вчиться оцінювати.
4. Якщо дитині демонструють ворожість – вона вчиться битися.
5. Якщо з дитиною чесні – вона вчиться справедливості.
6. Якщо дитину часто висміюють – вона вчиться бути боязкою.
7. Якщо дитина живе з почуттям безпеки – вона вчиться вірити.
8. Якщо дитину часто ганьблять – вона вчиться відчувати себе винуватою.
9. Якщо дитину часто схвалюють – вона вчиться добре до себе ставитися.
10. Якщо до дитини часто бувають поблажливі – вона вчиться бути терплячою.
11. Якщо дитину часто підбадьорюють – вона набуває впевненість у собі.
12. Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе необхідною – вона вчиться знаходити в цьому світі любов.
13. Не кажіть погано про дитину – ні при ній, ні без неї.
14. Концентруйтеся на розвитку хорошого в дитині, так що в підсумку поганому не залишатиметься місця.
15. Будьте активні в підготовці середовища. Проявляйте постійну ретельну турботу про неї. Показуйте місце кожного розвивального матеріалу і правильні способи роботи з ним.
16. Будьте готові відгукнутися на заклик дитини, яка потребує вас. Завжди прислухайтесь і відповідайте дитині, яка звертається до вас.
17. Поважайте дитину, яка зробила помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її, але негайно суворо зупиняйте будь-яке некоректне використання матеріалу і будь-яку дію, що загрожує безпеці самої дитини або інших дітей.
18. Поважайте дитину, що відпочиває або дивиться за роботою інших, або розмірковує про те, що вона зробила або збирається зробити.
19. Допомагайте тим, хто хоче працювати, але поки не може вибрати собі заняття до душі.
20. Будьте неустанними, роз’яснюючи дитині те, чого раніше вона зрозуміти не могла – допомагайте дитині освоювати те, що не було освоєно раніше, долати недосконалість. Робіть це, наповнюючи навколишній світ турботою, стриманістю і тишею, милосердям і любов’ю. Будьте готові допомогти дитині, яка перебуває в пошуку і бути непомітним для тієї дитини, яка вже все знайшла.
21. У поводженні з дитиною завжди дотримуйтеся кращих манер – пропонуйте їй краще, що є у вас самих.
Не лишай дитину права залишатися дитиною!
Ці рекомендації допоможуть вам швидше набути батьківської мудрості.


                  Дитячі конфлікти (читати тут)
  
             Шляхи до серця дитини

 Поради батькам

Іноді діти розмовляють мовою, яку нам, дорослим, важко зрозуміти. Це може бути їм лише зрозумілий сленг, але i нас - дорослих - також не завжди розуміють діти, тому що, розмовляючи з ними, ми не завжди можемо висловити свої думки. Але ще гipше, коли ми не завжди можемо виразити дитині свої почуття i любов на зрозумілій їй мові.

Чи вмієте ви говорити на мові любові?

  • Кожній дитині властиво розуміти любов батьків по-своєму. I якщо батьки знають цю «мову», дитина краще зрозуміє їx.
  • Любов потрібна кожній дитині, інакше їй ніколи не стати повноцінною дорослою людиною. Любов - це найнадійніший фундамент спокійного дитинства. Якщо це розуміють дорослі, дитина виростає доброю i щедрою людиною.
  • Основне батьківське завдання - виростити зрілу та відповідальну людину. Але які б якості ви не розвивали в дитині, головне - будувати виховання на любові.

Впевненість у любові оточуючих

  • Коли дитина впевнена у любові оточуючих, вона стає більш слухняною, допитливою. 3 цієї впевненості малюк бере сили, щоб протистояти труднощам, з якими зустрічається. Ця впевненість для нього - як бензобак для автомобіля! Дитина зуміє реалізувати свої здібності лише за умови, якщо дорослі регулярно наповнюють цією впевненістю її серце. Як цього досягти? Звичайно, любов'ю. Проявляти саме той спосіб прояву любові, який є найбільш зрозумілим для дитини, знайти для неї індивідуальний, особливий шлях вираження почуттів.
  • Батьківська любов повинна бути безумовною, адже справжня любов умов не виставляє.Безумовна любов - це найвища форма любові! Адже ми любимо дитину просто за те, що вона є, незалежно від того, як вона поводить себе. Ми всі це розуміємо, але іноді не відаємо собі звіту в тому, що нашу (батьківську) любов дітям доводиться завойовувати. Батьки люблять дитину, але з поправкою: вона повинна добре навчатися i гарно себе поводити. I лише у цьому випадку вона отримує подарунки, привілеї та схвалення. Звичайно, ми повинні навчати i виховувати дитину. Але спочатку необхідно наповнити серце дитини впевненістю у нашій безумовній любові! I робити це треба регулярно, щоб ця впевненість не випарувалась. Тоді у дитини не виникає страху, провини, вона буде відчувати, що потрібна. Безумовну любов ніщо не може похитнути. Ми любимо дитину, навіть якщо вона некрасива i зірок з неба не дістає.Ми любимо її, якщо вона не виправдовує наших надій. I найважче - ми любимо її, щоб вона не зробила. Це не означає, що будь-який вчинок дитини ми виправдовуємо. Це означає, що ми любимо дитину i показуємо їй це, навіть якщо її поведінка не найкраща.

Спілкуючись з дітьми, необхідно частіше нагадувати собі:

  • Перед нами діти.
  • Вони поводять себе як діти.
  • Буває, що їхня поведінка діє нам на нерви.
  • Якщо ми виконуємо свої батьківські обов'язки i любимо дітей, незважаючи на їxвитівки, вони, подорослішавши, виправляються.
  • Якщо вони повинні догодити мені, щоб заслужити любов, якщо моя любов умовна, діти її не відчують. Тоді вони гублять впевненість у собі й не здатні правильно оцінювати власні вчинки, а значить, не можуть контролювати їx, поводитись більш зріло.
  • Якщо перш, ніж заслужити любов, вони повинні стати такими, якими ми хочемо їx бачити, вони стануть невпевненими у собі: «скільки не намагайся - вимоги надто високі». А в результаті - невпевненість, тривожність, занижена самооцінка та озлобленість.
  • Якщо ми любимо їx, не дивлячись ні на що, вони завжди зможуть контролювати свою поведінку й не піддаватися тривозі. Найголовніше - ЛЮБИТИ!
Якщо Вашу дитину кривдять у школі (читати тут)


                                  Підлітковий вік

Перехідний вік сам по собі не загрозливий, але дитина, яка вступає в нього без впевненості у любові оточуючих, особливо вразлива. Вона не готова зустрітися з такою кількістю проблем. Діти, які не знали безумовної любові, самотужки привчаються давати любов «по бартеру» - в обмін на щось. Вони дорослішають, стають підлітками, в ідеалі оволодіваючи до того часу мистецтвом маніпулювання батьками. Доки такій дитині догоджають, вона мила й привітна, любить батьків, але як тільки щось не по її норову, вона перестає любити їх. У відповідь на це батьки, які також не вміють любити безумовно, позбавляють дитину любові взагалі. Погодьтеся - це порочне коло, у результаті якого підліток стає озлобленим i розчарованим.

Щоб дитина відчула вашу любов, ви повинні знайти особливий шлях до її серця i навчитися проявляти свою любов, виходячи з цього. Діти по-різному відчувають любов, але кожна дитина потребує її. Існує 5 способів (основних), якими діти виражають любов:

1.     дотик;
2.     слова заохочення;
3.     час;
4.     подарунки;
5.     допомога.

Якщо в сім’ї декілька дітей, то навряд мови їхньої любові співпадають. У дітей різні характери, i любов вони сприймають по-різному. 3 кожною дитиною необхідно говорити на її рідній мові любові. Але для того, щоб успішно впровадити даний шлях, нам необхідно ще раз підкреслити необхідність безумовної любові до дитини. I важливо пам'ятати, що до п'яти років у дитини неможливо встановити лише один шлях до його серця.

Дотик - один із найважливіших проявів любові людини. У перші роки життя дитини необхідно, щоб дорослі брали її на руки, обнімали, гладили по голівці, цілували, садовили її на коліна тощо. Тактильна ласка однаково важлива як для хлопчиків, так i для дівчаток. Тому, коли ви виражаєте свою любов за допомогою ніжних дотиків, поцілунків, цим можна сказати набагато більше, ніж словами «Я тебе люблю».

Слова заохочення. Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто тому, що слова втратять усю силу i сенс. Пам'ятайте, що кожна похвала має бути обґрунтованою та щирою. У спілкуванні з дитиною намагайтеся говорити спокійно i м'яко, навіть тоді, коли ви незадоволені. Слід менше вимагати від дитини i частіше просити її: «Ти не міг би...», «Може зробиш...», «Мені було б приємно, коли ти...». Якщо у вас вирвалося грубе зауваження, слід вибачитися перед дитиною. Пам'ятайте, що постійна критика шкодить їй; бо вона аж ніяк не є доказом батьківської любові Кожного дня даруйте дитині приємні слова підтримки, заохочення, схвалення, ласки, які свідчитимуть про любов до неї.

Час - це ваш подарунок дитині

Ви ніби говорите: «Ти потрібна мені, мені подобається бути з тобою». Іноді діти роблять погані вчинки саме з метою, щоб батьки звернули на них увагу: бути наказаним все ж краще, ніж бути забутим. Проводити час разом - значить віддати дитині свою увагу сповна. Форми сумісного проведення часу в кожній сім’ї різні: читання казок, бесіда за сімейною вечерею, гра у футбол, ремонт машини, допомога на дачі тощо. I як би ви не були зайняті, хоча б кілька годин на тиждень подаруйте не лише хатнім справам, телевізору, іншим власним уподобанням, а в першу чергу - своїй дитині.

Подарунок- це символ любові тоді, коли дитина відчуває, що батьки дійсно турбуються про неї Багато батьків використовують подарунки, щоб відкупитися від дитини. Діти, які одержують такі подарунки, починають думати, ніби любов можна замінити різними речами. Тому пам'ятайте, що справа не в кількості. Не намагайтеся вразити дитину ціною, розмірами i кількістю подарунків. Якщо ви хочете віддячити дитині за послугу - це плата, якщо намагаєтеся підкупити її - хабар. Справжній подарунок дається не в обмін на щось, а просто так. Сюрпризами можуть бути тільки різдвяні подарунки та подарунки до дня народження. Інші подарунки краще вибирати з дітьми, особливо якщо це одяг. Подарунки не обов'язково купувати. Їх можна знаходити, робити самим. Подарунком може стати все, що завгодно: польові квіти, камінчики, чудернацької форми гілочки, пір’ячка, горішок тощо. Головне - придумати, як його подарувати.

Допомога. Материнство та батьківство багато в чому подібні до професій, i дуже нелегких. Можна сказати, що кожний з батьків несе відповідальність за виконання довгострокового (принаймні до досягнення дитиною 18 років) контракту, що передбачає ненормований робочий день. Кожного дня діти звертаються до вас із різноманітними запитаннями, проханнями. Завдання батьків - почути їxi відповісти на них. Якщо ми допомагаємо дитині й робимо це з радістю, то душа її наповнюється любов'ю. Якщо батьки буркотять i сварять дитину, така допомога її не радує.

Допомагати дітям - не означає повністю обслуговувати їx. Спочатку ми дійсно багато робимо за них. Проте потім, коли вони підростуть, ми мусимо навчити їх всьому, щоб i вони допомагали нам.

На кожному етапі розвитку дитини ми використовуємо різні «мови» нашої любові Тому для батьків важливо обрати саме ту «мову» (дотик, слова заохочення, час, подарунки, допомога), яка веде до серця дитини.


Роль батька у вихованні дітей.

Татова любов — мов океан,
Де — ні дна, ні берега земного…
В неї, справді виміру нема,
Бо вона, як в матері, від — Бога.

Сергій Рачинець 
Батьками не народжуються, а стають.  Дитині, навіть якщо він в цьому і не признається, хочеться, щоб у нього були щасливі мама і тато.
Батьки несуть відповідальність не тільки за те, щоб дитина була нагодована, одягнена, вміла читати і писати, але і за ту психологічну атмосферу, в якій вона розвивається. Дитина хоче бути плодом любові мами і тата, адже щасливі діти бувають тільки у щасливих батьків.
Батько несе найважливіше значення для розвитку дитини з самого моменту народження! Хоча відчуття батьківства до чоловіків приходить набагато пізніше, ніж відчуття материнства до жінок. Батьки починають в повноті відчувати своє батьківство часто тоді, коли діти вже підросли. Є твердження, що поки батьківські відчуття не прокинулися краще, що може робити батько - це любити матір своїх дітей. Виходячи з відмінностей материнської і батьківської любові, можемо визначати і різні ролі батьків для формування особистості в дитині.Батько в сім'ї!
- Батько - це один з перших об'єктів, який грає роль в ранній ідентифікації дитини. Саме батько допомагає усвідомити новонародженому його стать. Ти дівчинка! Ти хлопчик!
- Тато для дитини не просто рідна людина, а зразок чоловіка, символ мужності, чоловічого начала. Завдяки тій символічній функції, яку він виконує, батько допомагає малюкові скласти уявлення про себе самого і про оточуючих.
- Батькові властива природжена реакція у напрямі турботи про дружину і дітей і їх захисту. Саме новонароджений дуже сильно впливає на зміцнення інстинкту захисту у чоловіків.
- Роллю тата є певний приклад поведінки, джерело упевненості і авторитету. Батько - уособлення дисципліни і порядку.
- Батько - найбільш природне джерело пізнання про світ, працю і техніку. Він сприяє орієнтуванню на майбутню професію і створює соціально корисні цілі і ідеали. Якщо мати надає дитині можливість відчути інтимність людської любові, то батько проводить малюка по дорозі до людського суспільства.
- Батько може сформувати у дитини здібність до ініціативи і протистояння груповому тиску. Чим більше дитина прив'язана до матері (в порівнянні з батьком), тим менш активно він може протистояти агресії оточуючих.
- Авторитарність батька створює на розумові характеристики дітей позитивний вплив, тоді як авторитарність матері – негативна.
- Батько менше опікає дітей, надає їм більше самостійності, виховуючи в дитині самодисципліну. Цим самим батьки заохочують процес відділення дитини від матері і прискорюють адаптацію до соціальних умов.
- Батько - єдиний герой для дитини, який здатен розігнати тіні і злякати будь-яке чудовисько. З татом у дитини пропадає страх. Тато всемогутній і невразливий, він може все в очах дитини.
Якості хорошого батька:
  • батько повинен бути доступним для малюка;
  • мати бажання і терпіння пояснювати незнайоме явище, предмети, досвід.
  • уміти хвалити за дослідження, успішну дію;
  • включеність в спільну діяльність з дитиною;
  • відповідальність за матеріальне забезпечення потреб дітей;
  • обізнаність - завжди з цікавістю і участю стежити за зростанням дітей.
Батьківська душевна турбота про дитину - це здатність швидко, гаряче і діяльно відгукуватися на його емоційні потреби.
Виражена любов батька дає відчуття особливого емоційно-психологічного благополуччя, яке не може повною мірою забезпечити самотня жінка-мати. Любов батька вчить і сина, і дочку тому, як може проявляти себе любов чоловіка до дітей, до дружини і до оточуючих.
Любов тата забезпечує приклад батьківської поведінки дітей в майбутньому, формування життєвої позиції і статеворольової позиції в суспільстві
Люблячий батько нерідко ефективніший вихователь, ніж жінка.
Бути батьком - означає допомагати дітям формувати свій характер.
Батько дуже сильно впливає на розвиток таких якостей в дитині як:
  • стриманість;
  • неквапливість;
  • емоційна врівноваженість;
  • безтурботність;
  • спокій;
  • оптимізм;
  • старанність;
  • відповідальність.

Знаючи особливості батьківської любові і ролі батька в сімейних відносинах, хочеться зробити тільки один висновок. Навіть якщо трапилося розлучення, зв'язок з рідним батьком не повинен припинятися.

Побажання батькам (презентація)

Обов’язки батьків

 10 заповідей батьківства



 
 






Як реагувати на погані оцінки дитини?

 Більшість мам і батьків бажають бачити свою дитину талановитою, розумною і успішною. Але часто ці очікування перетворюються в проблем, а шкільні оцінки малюка стають головною темою розмов в сім’ ї. Подібні бесіди можуть викликати негативні емоції, як у дитини, так і в батьків. Побачивши оцінки в електронному журналі чи в щоденнику своєї дитини, мами і тата в паніці починають вичитувати, сварити та карати малюка. Діти батьків, які часто поводяться  таким  чином, як правило, перестають довіряти дорослим і починають приховувати оцінки. 


Не сваріть дитину за погані оцінки. Навіть якщо вас дуже засмучують погані оцінки дитини в школі, потрібно уникати читання нотацій, необґрунтованих звинувачень, осуду, погроз і покарань. Вашу відкриту негативну реакцію малюк сприйматиме як оцінку своєї особистості. Дайте зрозуміти дитині, що ви любите і приймаєте її, не зважаючи ні на що.  Не будьте байдужим до поганих оцінок.  Не варто говорити, що шкільні оцінки нічого не варті і наводити приклади двієчників, які в результаті стали успішними людьми. Батькам варто розуміти, що двійки – це «симптоми» тих чи інших проблем в житті дитини.  Не виконуйте за дитину завдання. Звичайно, на пояснення досить часто не вистачає часу і здається, що набагато простіше виконати за школяра все домашнє завдання і забути про проблему. Проте це не вихід, оскільки для малюка від такої допомоги не буде ніякої користі.

 

 5 кроків на шляху до хороших оцінок

читати тут 

Як допомогти дитині в приготуванні домашнього завдання

Читати тут

Рекомендації батькам гіперактивних дітей

У своїх відносинах із дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку , коли вона цього заслужила ,підкреслюйте успіхи.  Це допоможе зміцнити в дитини впевненість у власних силах.                                       читати далі


http://mama-tato.com.ua/article/a-588.html


                                                     читати тут

    Чому деякі діти не люблять читати  і що з цим робити?

 http://www.barabooka.com.ua/chomu-deyaki-diti-ne-lyublyat-chitati-i-shho-z-tsim-robiti/

 Як потрібно спілкуватися батькам один з одним в сім’ї,   щоб дитина  почувалася щасливою   

1. Створити природні і доброзичливі умови спілкування в сім’ї.
2. Бути тактовними та ввічливими один з одним.
3. Не сваритися та не сперечатися в присутності дитини.
4. Цікавитися справами один одного.
5. Намагатися не критикувати своїх чоловіка чи дружину.
6. Не робити зауважень в присутності дитини.
7. Регулярно сідайте разом за стіл.
8. Обмінюйтесь думками, радьтеся з членами сім'ї, цікавтеся їх думкою.
9. Постарайтеся концентрувати свою увагу на хороших сторонах. Не дуже концентруйтеся на дратівливих звичках вашого супутника життя. Долайте своє роздратування, зверніть увагу на картину в цілому, замініть негативні емоції в своїй свідомості позитивними.
10. Робіть компліменти членам сім'ї.
11. Діліться своїми радощами і печалями. Знання подій, що відбуваються в житті всіх членів сім'ї, створює єдність, оскільки у вас з'являється загальний фундамент для досягнення успіху в майбутньому. 
12. Створити такі умови в сім’ї, при яких дитина бачитиме її в ідеалі.  

                             





Увага!  Літні канікули!!!!

Перегрівання

Ознаки перегрівання:
Теплового: загальна слабкість, сонливість, головний біль, запаморочення, нудота, блювота, обмеження в рухах,
короткочасна втрата свідомості, почервоніння шкіри, її вологість, прискорений пульс і дихання. Температура тіла - 38-40 C.
Сонячного: почервоніння шкіри та різкий головний біль, непритомність, потемніння в очах, нудота, а потім і блювота.
 З'являється задишка, зниження серцевої діяльності.
                                                    Перша допомога
  • Потерпілого помістіть у тінь.
  • Обмахуючи його рушником, газетою, змочіть обличчя й голову холодною водою.
  • Дайте випити мінеральної чи підсоленої води.


  • Профілактика
  • У спеку важливо багато пити - маленькими ковтками, а не випивати одразу багато рідини.
  • Необхідно носити легкий одяг, який пропускає повітря. Краще одягати світле.
  • Не бажано перебувати на сонці від 12 до 16 год.
  • Особливо небезпечне сонце для людей з темним волоссям. Найбільш схильні до удару діти і літні люди.
  • Збираючись надвір, треба вдягнути на голову легкий головний убір (кепку, косинку, панамку), бажано світлих тонів.
  • Засмагати треба поступово збільшуючи час перебування  на сонці.
  • Через кожні 10-15 хвилин потрібно ховатися в тінь.
  • Перед тривалим перебуванням на сонці не перевантажуйте шлунок їжею.
  • Намагайтеся частіше приймати прохолодний душ.
  • Пам'ятайте, що не можна спати або довгий час знаходитися під прямими сонячними променями.
Основні правила поводження на воді
  1. Не пірнайте у незнайомих місцях.
  2. Не запливайте за буйки.
  3. Не випливайте на судовий хід і не наближуйтесь до суден.
  4. Не влаштовуйте ігор у воді, які пов'язані із захватами.
  5. Не запливайте далеко на надувних матрацах чи камерах.
  6. Не купайтесь під час грози.
  7. Не купайтесь у річках зі швидкою течією.
  8. Не купайтесь при великих хвилях.
  9. Не стрибайте у воду після тривалого перебування на сонці.
  10. Утримуйтесь від купання відразу після їжі. Лікарі радять, що можна купатися не раніше як через 2 години після їжі.





Утоплення 
Перша допомога
Що робити, якщо тоне людина?
  • Голосно кличте на допомогу, викликайте рятувальників і "швидку допомогу".
  • Якщо потопаючий ще сам намагається втриматися на поверхні води,
  • його потрібно підбадьорити, кинути рятувальний круг, кінець мотузки, або простягти гілку, 
  • щоб він міг триматися на воді, поки його не врятують.
  • Якщо Ви добре плаваєте, зніміть одяг і взуття, підпливіть до потопаючого ззаду, вхопіть за шию,
  •  навколо тулуба чи за волосся і пливіть з ним до берега.
  • Не давайте схопити себе потопаючому.
  • Якщо потопаючий пішов під воду, запам'ятайте орієнтири цього місця.
Що робити, якщо тонете Ви?
  • Не панікуйте, кричіть, кличте на допомогу.
  • Прочистіть ніс, кілька разів зробіть вдих-видих.
  • Якщо Ви зачепилися за щось під водою при пірнанні - постарайтеся спокійно звільнитися від того, що заважає.
  • У випадку судоми ноги затримайте дихання і вщипніть зведений м'яз, розслабте зведену кінцівку.
  • Негайно пливіть до берега.
Перша допомога потопаючому
  • Зробіть штучне дихання: дихання рот у рот чи рот у ніс.
  • Обережно зніміть з потерпілого весь мокрий одяг.
  • Обітріть його насухо й накрийте двома-трьома ковдрами чи рушниками або якими-небудь речами.
  • Якнайшвидше покажіть потерпілого лікарю.
Профілактика
  • Перед купанням рекомендується прогрітися на сонці.
  • Тривалість купання варто поступово збільшувати, починаючи з 3-5 хвилин. 
  • Тривалі купання шкідливі для здоров'я тим, що можуть призвести до охолодження організму, настає перевтома серця.
  • Знаходячись на воді, необхідно вміти добре плавати.
  • Якщо Ви не вмієте плавати, не заходьте глибоко у воду.
  • Діти не повинні купатися без нагляду дорослих.
  • Не можна плавати на надувних матрацах і автомобільних камерах.
  • Не допускайте витівок дітей на воді.
  • Не проходьте повз порушення дітьми правил поведінки на воді.
Пам'ятайте, що порушення правил поводження на воді призводить до нещасних випадків!
У разі виникнення надзвичайної події на воді, телефонуйте в оперативно-координаційний центр КМУ ГУ МНС в
 Запорізькій  області за телефоном 101, з телефонів мобільного зв'язку - 101, або на рятувальні станції 






Отруєння грибами 
Гриби - цінний продукт харчування, що має високі поживні якості. Вони поділяються на їстівні й отруйні.
При вживанні отруйних грибів та неякісної обробці та приготуванні грибів, людина може одержати гостре отруєння.
Ознаки отруєння: нудота, блювота, головний біль, біль у шлунку, діарея, підвищене слиновиділення, судоми, галюцинації.
Отруйні гриби: мухомор, бліда поганка, несправжні опеньки, сатанинський гриб, ентолома, гнойовик.
Перша допомога
  • Негайно викличте лікаря.
  • До прибуття лікаря прочистіть хворому шлунок і кишечник та покладіть його в ліжко.
  • Шлунок промийте теплою водою чи слабким розчином марганцевокислого калію.
  • Для очищення кишечника використовують проносне.
  • Дайте хворому випити невеликими ковтками підсолену воду чи міцний чай, що послаблює блювоту й нудоту.
Профілактика отруєнь грибами
  • Не кладіть до кошика незнайомі гриби.
  • Якщо їстівні гриби ростуть поруч з отруйними, - не торкайтесь їх (може відбутися запилення отруйними спорами).
  • Не збирайте старі, червиві гриби.
  • Не можна пробувати на смак сирі гриби.
  • Після збору грибів обов'язково ретельно вимийте руки з милом.
  • Удома огляньте гриби вдруге. Старі, перекошені, в'ялі й особливо забруднені, а також гриби, які викликають найменші сумніви, повинні бути знищені.
  • Готуйте страви з грибів у той день, коли Ви їх зібрали.
  • Відібрані гриби перед миттям замочіть на короткий час у солоній воді.
  • Варіть гриби в трьох водах (20-30 хвилин), щоразу зливаючи відвар.
  • Збирайте гриби подалі від доріг, автомагістралей, заводів і ланів.
  • Не купуйте у приватних осіб гриби консервовані й мариновані, їстівні сушені гриби домашнього приготування, бо їх неможливо відрізнити від отруйних.
Гроза та блискавка 
Якщо Ви опинились під час грози на відкритому місці (наприклад, у полі)
  • Спробуйте укритися в невеликих низинах або балках.
  • Не можна бігти, краще лягти на землю.
  • Дуже небезпечно знаходитися на височині, наприклад, на вершині пагорба, біля металевих конструкцій, скажімо, 
  • біля залізної огорожі, ховатися під самотнім деревом чи наметом.
  • Не можна сидіти біля відкритого вікна, тримати високо над головою металеві предмети.
Правила поведінки в приміщенні під час грози
  • виключіть з електромережі телевізор, радіоприймач, інші електроприлади;
  • не торкайтесь водопровідних кранів;
  • відійдіть від печі, що має димохід.
Перша допомогаПроходження розряду блискавки через людину найчастіше закінчується миттєвою смертю, можливий удар із зупинкою дихання й серця.
  • У будь-якому випадку викликайте терміново "швидку допомогу".
  • До приїзду медиків починайте робити закритий масаж серця та штучне дихання.
  • Реанімація можлива лише після приїзду "швидкої допомоги".
  • Абсолютно неприпустимо засипати землею людину, уражену блискавкою (!)
  • Цей метод не ефективний і може коштувати потерпілому життя, тому що не буде вчасно надана перша допомога.
  • Ураженого блискавкою треба негайно доставити до лікувального закладу.

Пішохід. Права  й обов'язки 
Стаття 17. Основні права і обов'язки пішохода
(Закон України "Про дорожній рух")

 Пішохід, тобто особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу (до пішоходів належать також особи, які рухаються в інвалідних колясках без двигунів, ведуть велосипед, мопед чи мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу або інвалідну коляску), має право:

  • на переважне перетинання проїзної частини по позначених пішохідних переходах;
  • при відсутності в зоні видимості переходу чи перехрестя переходити дорогу,  вулицю, залізничний переїзд під прямим кутом до краю проїзної частини на дільниці, де вона добре проглядається в обидві сторони;
  • вимагати від державних та місцевих органів влади, власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів створення необхідних умов для забезпечення безпеки руху.
Пішохід зобов'язаний:
  • рухатися по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках, узбіччях, а в разі їх відсутності - по краю проїзної частини автомобільної дороги чи вулиці;
  • перетинати проїзну частину автомобільної дороги, вулиці по пішохідних переходах, а в разі їх відсутності - на перехрестях по лінії тротуарів і узбіч;
  • керуватися сигналами регулювальника та світлофора в місцях, де дорожній рух регулюється;
  • не затримуватися і не зупинятися без необхідності  на проїзній частині автомобільної дороги, вулиці і залізничному переїзді;
  • не переходити проїзну частину автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, поза пішохідними переходами при наявності роздільної смуги, а також у місцях, де встановлені пішохідні чи дорожні огородження;
  • стримуватися від переходу проїзної частини при наближенні транспортного засобу з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом;
  • не виходити на проїзну частину із-за нерухомого транспортного засобу або іншої перешкоди, що обмежує видимість, не переконавшись у відсутності транспортних засобів, що наближаються.

Психолог радить

Труднощі першокласників в період адаптації

         Вивчення внутрiшнiх процесiв розвитку на кожному вiковому етапi, особливо перiодiв криз - актуальне завдання в дослiдженнi психологiї особистостi дитини. Успiшна адаптацiя є необхiдною умовою розвитку iндивiдуальностi, продуктивної активностi та творчостi.
         Перехід вiд дошкiльного вiку до школярства в дитячiй психологiї називають малою кризою. Це критичний вiк. Якi проблеми, труднощi спiткають дитину в цей перiод? Якi природнi механiзми адаптацiї i за яких умов вони «спрацьовують»?   
         Спочатку сформулюємо критерiї адаптацiї, якi умовно можна подiлити на об’єктивні та суб’єктивнi. Об’єктивнi показники адаптацiї - це адекватна поведiнка та успiшне навчання. До суб’єктивних належать самовдоволення, яке проявляється в емоцiйному станi, та внутрiшнiй комфорт.
         Навчальна дiяльнiсть складається з фiзiологiчного, психiчного, інтелектуального, соцiального, педагогiчного та iнших аспектiв. Адаптацiя дитини до школи має ту ж рiзноманiтнiсть аспектiв.

Розглянемо деякi з них.
І. Особливiстю соцiальної адаптацiї є пошук дитиною свого мiсця в групi однокласників, можливiсть виявити свої здiбностi та iнтереси. Якщо дитина набула досвiду спiлкування, встановлення стосункiв та поведінки в  конфлiктних ситуацiях в умовах дитячого закладу в дошкiльному вiцi, то адаптація в класному колективi проходить швидко. Тривалий, iнодi болісний перiод адаптації переживають діти, якi одночасно з навчанням набувають досвiду щоденного спілкування з різними за характером однокласниками, шукають способiв самоствердження. Вчителевi та вихователевi необхiдно зрозумiти причини неадекватної поведiнки дитини. Доброзичлива атмосфера в класi, а також цiлеспрямованi виховнi завдання та iгри, в яких дитина вчиться виявляти себе i з повагою ставитись до iнших, допоможуть швидше знайти своє мiсце в класi.

II. У першому класi зустрiчаються дiти, якi граються на уроках, на перервах, а виконання навчальних завдань стає для них лихом. Чому трапляються такi випадки? Це дiти, у вiковому розвитку яких ще не закiнчився перiод дошкілля, коли вся внутрішня енергiя спрямована на гру та спiлкування. Це так звані  психологічно неготовi до навчання дiти.
         У цьому випадку тiльки умови, за яких навчання будується на грi та спiлкуваннi, допомагають дитині задовольнити свою потребу в грi не за рахунок навчання. З виховною метою треба формувати мотивацію навчання та ціннісні орієнтири.

III. З початком навчання перед дитиною ставляться нові вимоги соцiальної поведінки, дисципліни, обов’язкового режиму та обмежень, Ступiнь адаптації до нової соціальної ролi школяра визначається рiвнем вольового розвитку та саморегуляцiї. При невисокому рiвнi психiчних процесiв сприймання вимог вiдбувається поступово.
         Успiшний процес психологiчної адаптацiї таких дiтей залежить вiд дорослих. Атмосфера вимогливостi i доброзичливостi прискорює формування вольової саморегуляцiї.

IV.   Змiна ролей від дошкільника до учня призводить i до нових стосунків в ланці «дитина – батьки». Тепер поряд з турботою дитина відчуває, що ставлення до неї залежить від результатів навчання.
         Надзвичайно велике місце в адаптації дитини належить сім’ї, дорослим. Тому велике значення в профілактиці труднощів адаптації має поглиблена психологічна консультація на основі тестування та спостереження ще на етапі вступу до школи. Батькам необхідно давати рекомендації  з урахуванням індивідуальних особливостей дитини – як правильно підготувати її до школи, які проблеми спіткають майбутнього школяра тощо.
         При перших ознаках дезадаптації необхідно проводити роботу з батьками про труднощі дитини. Тільки безумовне сприймання дитини батьками, розуміння та підтримка в складних ситуаціях створюють відчуття захищеності, внутрішнього комфорту дитини.

V.  Багато важать для успiшної адаптації стосунки «учень – учитель». Адже дитина перебуває у великiй емоцiйній залежностi вiд вчителя . Саме вчитель створює або не створює умови для повного розкриття потенційних можливостей дитини. Тому важко зрозуміти справжні причини та психологічні механізми неадекватної поведінки та навчальних невдач. З цією метою можуть проводитись так звані «малі педради», на яких вчителі, які працюють з дітьми, аналізують причини дезадаптації і роблять відповідні рекомендації.
         Отже виявами дезадаптації в початковий період є:
-         швидка втомлюваність, глибокий спад працездатності на кінець дня та тижня;
-         підвищена тривожність, плаксивість;
-         неадекватна поведінка;
-         невміння будувати стосунки з дітьми та дорослими;
-         неуспішність у навчанні.

     Можемо зробити висновок, що основними причинами труднощів під час адаптації є:
1.     Психофізіологічні особливості:
-         слабкий тип нервової системи;
-         підвищена сенситивність;
-         надмірне збудження.
2.     Особливості розвитку:
-         не сформованість емоційно-вольової сфери;
-         слабка саморегуляція поведінки.
3.     Хибні методи виховання в сім’ї:
-         виховання за типом – кумир в сім’ї;
-         несприйняття дитини;
-         батьківська вседозволеність.
     Дослідження цих причин допомагає розробити програму допомоги дитині в адаптації.
     Рекомендуємо проводити такі заходи:
1.     Індивідуальна робота з психологом – корекційні ігри, бесіди.
2.     Консультації батькам.
3.     Малі педради.
4.     Ігри та завдання з метою корекційно-виховної роботи.
     Такий комплексний підхід дає результати: вже на кінець другої чверті дитина долає труднощі.


Тетяна Гончаренко, психолог.



7 речей, які потрібно чути кожній дитині:
1. Я люблю тебе.
2. Я пишаюся тобою.
3. Пробач мені.
4. Я пробачив тебе.
5. Я тебе слухаю.
6. Це твоя відповідальність.
7. Ти зможеш це зробити.
(Навіть якщо цій дитині 30 років:)


Комментариев нет:

Отправить комментарий